У 2001 році, отримавши атестат про середню освіту, Полінкевич Леонід вступив до Харківського інституту танкових військ (НТУ «ХПІ») на командний факультет, де здобув  військову спеціальність «Бойове застосування та управління діями підрозділів, частин, з`єднань Сухопутних військ».

    У 2005 році молодий лейтенант прибув на місце призначення  в 51-у окрему механізовану бригаду м. Володимира-Волинського на посаду командира танкового взводу танкової роти танкового батальйону ОМБ на БМП. З 2005 по 2012 рік обіймав посади командира ремонтного взводу, заступника командира механізованої роти з озброєння, командира механізованої роти механізованого батальйону окремої механізованої бригади.

      Одружився у 2007 році. Разом із дружиною Іриною Анатоліївною виховував донечку Сашеньку. Зацікавився іноземними мовами. Мріяв про навчання в академії. Пройшов відбір і в червні 2014 року збирався на вступні іспити.

У 2013 році, двадцятидев`ятилітнім, одягнув погони майора та обійняв посаду командира 3-го батальйону ОМБ. Прекрасний знавець бронетехніки, наставник солдатів-контрактників і молодих офіцерів.

        Всі плани перекреслила неоголошена війна. У 2014 році розпочалися часті виїзди на полігон. Коли Леонід із своїм батальйоном поїхав на Схід, кожен день у домі Полінкевичів розпочинався і закінчувався телефонним дзвінком. Всі чекали від Леоніда лише чотири слова: «Живий. Здоровий. Все нормально.». 21 травня пізно ввечері мама востаннє говорила з сином.

10-й блокпост в районі залізничної станції Велико-Анадоль був складним у багатьох відношеннях, і тому на ньому особисто перебував командир 3-ї батальйонно-тактичної групи майор Леонід Полінкевич. Увечері, напередодні трагедії, Полінкевич об'їхав на командирському УАЗику блокпости і повернувся на 10-й. Майор планував ужити всі заходи безпеки та віддав наказ двом снайперам заступити у секрети. Хоча українські військовослужбовці пробували налагодити контакт із місцевим населенням, у село солдатів не пустили, і вони вимушені були ночувати просто неба.

Уранці між 4 та 6 годинами 22 травня 2014 року цей блок-пост був атакований проросійськими сепаратистами ДНР із загону Безлера, які під'їхали до позицій української армії під виглядом інкасаторських машин, та почали несподіваний масований обстріл із вогнепальної зброї, у тому числі з кулеметів, ПЗРК.

У цьому бою Леонід Полінкевич загинув разом із 17 своїми бойовими побратимами.

       22 травня 2014 року о 10-ій годині у Колківській селищній раді пролунав телефонний дзвінок. Запитували селищного голову. «Ваш син, командир 3-го батальйону 51-ї ОМБ, майор Леонід Полінкевич загинув під час обстрілу на блокпосту поблизу м. Волновахи, що на Донеччині,»- доповів незнайомий голос.

      Чорні хустини і чорне сонце, чорна печаль і нестерпно-пекучий біль у серці, що нема вороття і змінити нічого не можна. «Ми не раз розмовляли із сином про його небезпечну професію, але Леонід говорив, що це його вибір і він ним пишається. І якщо доведеться скласти голову за свою Батьківщину, то він це зробить з честю і гідністю,» – сказав батько загиблого.

     Майор Полінкевич Леонід Олександрович зі зброєю в руках став на захист держави, зробив все, аби виконати свій військовий та громадянський обов`язок, не зганьбив ім`я солдата. Ми схиляємо голови перед світлою пам`яттю героїв, які віддали свої життя за мир та незалежність України.

​

Нагороди та відзнаки Міністерства Оборони України майора

Полінкевича Леоніда Олександровича

 

• Відзнака МО України. Нагрудний знак «Учасник військового параду» з нагоди 13-ї річниці проголошення незалежності України. 08.2004 р.

• Відзнака МО України. Медаль «15 років Збройним Силам України». 12.11.2007 р.

• Пам`ятний нагрудний знак «70 років 51-ї Перекопсько-Харківської, Празько-Волинської ОМБ». 03.09.2009 р.

• Відзнака МО України. Медаль «10 років сумлінної служби». 06.2011р.

• Відзнака МО України. Медаль «За сумлінну службу» ІІІ-го ступеня. 14.11.2011 р.

• Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність присязі», нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно).                                                                                                                                                                                                                                 За матеріалами газети «Волинь-нова»