Герої не вмирають…. На жаль, вмирають, клята війна забирає кращих синів.

       Під час виконання бойового завдання, захищаючи Україну у війні з російськими окупантами загинув  наш випускник, командир 105-го закарпатського батальйону 63-ї механізованої бригади, полковник Микола Красівов (позивний "Батя"). 

   Як розповідає письменник та волонтер Андрій Любка, такий позивний був заслужений, адже його батальйон був взірцевим. “Більше ніде я не бачив такої поваги солдатів до свого командира і такої поваги свого командира до своїх солдатів. У підрозділі був порядок і чудовий морально-психологічний дух, коли ми їздили на південь – обов’язково заїздили до них, щоб трохи підзарядитися позитивом. За старою традицією до підполковника Красівова я звертався “пане полковнику”, виявляючи повагу й бажаючи йому просування по службі. Бо саме такі люди і є новою військовою елітою України, саме вони своїм професіоналізмом, принциповістю, турботою про особовий склад – і кують нашу перемогу” – написав згадку ужгородець про командира батальйону, який брав участь у звільнення Миколаївщині та Херсонщини.

         Красівов Микола Анатолійович  народився 27 січня 1977 року,в селищі Колки. Навчався у місцевій школі, у Львівському військовому інституті при Державному університеті «Львівська політехніка»  , за спеціальністю «Автомобілі та автомобільне господарство» (1994-1999 р.) ,та  Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Педагогіка та методика середньої освіти фізична культура»( 2001-2002р);