Тема: Історія як наука.

Мета: - зацікавити учнів новим навчальним предметом;

• почати формувати у дітей початкові уявлення про історію, як науку та про історію України як її складову;

• ознайомити з поняттями: історія, історичний час, одиниці виміру історичного часу (хронологія, століття, тисячоліття, ера).

Хід уроку.

І. Організаційна частина.

    /знайомство, знайомство з курсом історії України 5 кл., знайомство з підручником, робочий зошит/.

ІІ.Актуалізація  умінь та навичок учнів.

Запитання.

• Чи вміємо ми читати переказувати прочитане?

• прочитати текст /текст  заготовлений , можна  уривок із народної казки/

• переказати прочитане, визначити про що йшла мова у тексті.

Завдання.

Розповісти цікаву “історію”, оповідання , казочку.

Запитання. Яка різниця між “історією”, оповіданням, казочкою?

• Чи вміємо ми рахувати?

Завдання.

Порахуймо скільки часу минуло від дня вашого народження.

Порахуймо скільки днів у році, скільки років у столітті, яке нині століття, тисячоліття.

• Чи вміємо ми запам’ятовувати головні події у житті?

• чи пам’ятаємо ми дні народження ваших рідних, близьких, день коли ви вперше прийшли до школи?

Запитання.

Чи здогадалися ви чому перед вами я поставив такі запитання ?

Висновок.

Вміти читати, переказувати, запам’ятовувати – це і є головне завдання, яке ми повинні вирішити, навчитися  на уроках історії. Це є завдання курсу “Вступ до історії України”.

Проблемне запитання.

А чи знаєте ви що таке історія? Що вона вивчає?

На ці та інші запитання ми повинні дати відповідь на уроці історії.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План.

• Знайомство з новим навчальним предметом і підручником.

Звернути увагу учнів на те, що в 5 му класі вони розпочинають вивчати новий навчальний предмет – історію України. Велику допомогу нам у цьому надасть підручник .

Робота з підручником. Перше знайомство .

Бесіда за запитаннями.

Запитання.

1.Прочитайте назву підручника, Як називається новий предмет?

2.Розгляньте малюнки на обкладинці підручника, на початку розділів.

3.Поміркуйте, про що розповідає історія?

Робота вчителя. Звертаю увагу дітей на основний зміст нового навчального предмету. Підкреслюю, що у 5-му класі розпочинається вивчення історії нашої Батьківщини. Знайомлю учнів із структурою підручника за його змістом і розглядаємо, як приклад , побудову одного параграфа.

• Історія – наука про минуле людства.

Учитель оголошує назву першої навчальної теми. Записує на дошці.

Розповідь вчителя.

На дошці записане слово “історія”. Вчитель звертає увагу на запис.

Запитання. Що, на  вашу думку, означає дане слово?

Вислухавши варіанти відповідей учнів вчитель дає правильну відповідь, та пропонує записати його в робочий зошит.

Історія – наука про минуле людства. Батьком історії вважають грецького вченого, історика Геродота ./Його твір Історія”\. Слово історія давньогрецького походження, що перекладається як “дослідження”, “оповідь про події”. Історія України вивчає життя народів, які проживали на території нашої держави.

 

Запитання.  Що таке історія?

                     Що вивчає історія?

                     Кого ми вважаємо батьком історії? Чому?

Робота з підручником.

(читаємо, переказуємо та коментуємо прочитану інформацію).

Висновок. Година , день, інші проміжки часу, що вже пройшли, становлять велику цінність для історії. Це наше минуле,яке ми повинні знати, щоб не помилитися у творенні майбутнього. Історія ніколи не закінчується. Кожен з нас, бажає він того чи ні, продовжуватиме її.

3.Історичні джерела.

Бесіда за запитаннями.Чи знаєте ви як називають людей, що досліджують історії?

                                        Що допомагає досліднику дізнатися про минулі події, про життя людей в далекому минулому?

Уточнення вчителя – історичні джерела. Новий термін записую на дошці.

Завдання. Давайте попробуємо визначити значення цього терміну, що він означає?

Використовуючи заготовку на дошці /схему/ вчитель пояснює його значення.

 

Види історичних джерел.

 

 

Історичні   джерела

 

Речові

 

Писемні

 

Усні

 

   Речі, знахідки, що віднайшли  археологи під час розкопок: глечики, знаряддя праці, кістки тварин, людей, зброя, тощо.

 

   Писемна інформація про минуле, що надійшла до нас у вигляді літописів, документів, історичних карт, зводів законів минулих правителів, літературних творів,хронографів, тощо.

 

    Джерела, що надійшли до наших часів за допомогою переказів: (казки, байки, пісні, міфи, оповідання, тощо). Усна народна творчість, фольклор.

   

Запитання.

Що ми можемо дізнатися ознаймившись з історичними джерелами?

Що вони можуть розповісти нам про минуле?

Робота з підручником. Розгляд малюнків, читання матеріалу підручника.

Виконання практичного завдання. Вчитель показує різні види історичних джерел, а учні визначають до якого типу історичних джерел вони відносяться. /Роботу можна виконувати різними методами: усно, письмово, на дошці. Обов’язкові коментарі вчителя.

4.Вчені – історики. М. Грушевський.

(Для висвітлення питання  необхідно використати  портрети історичних осіб, для наглядності – твори ).

Змістовна , наповнена новизною, розповідь вчителя про історика М. Грушевського.

Запитання.

Хто є творцем історії?

Яку роль у вивчення історичного минулого відіграють окремі люди?

Яку роботу виконує історик?

Яких відомих людей-істориків ви знаєте?

Чим вони відомі?

 

 

Висновок.

Вчений – історик, це людина,вчений, яка все своє життя присвятила вивченню історичного минулого, з метою передачі знань прийдешнім поколінням.

5.Відлік часу в історії. Хронологія.

Розповідь вчителя направлена на формування в учнів розуміння того, що без визначення часу,  без знання дати , коли відбулась певна подія неможливий розвиток історичної науки.

На дошці вчитель малює лінію часу.

                                                                                                        Нар.

                                                                                                Ісуса  Христа                                   2015 р.

 

 

 

                              До нашої ери                                                                             Наша   ера

 

Робота над термінологією.

Терміни: хвилина,година, доба, день, тиждень, місяць, рік, століття, тисячоліття, ера, до наша ера, наша ера, хронологія.

(терміни записуємо в робочий зошит).

Запитання.

Чи можна викинути , упустити хоча б один рік з історичного минулого? (Ні)

Чому? (Минуле було б тоді не повне, перерване)

Чи буває так?

Як ми рахуємо час?

Як вирахувати, скільки років тому відбулась певна подія? Що потрібно знати для обчислення?

Приклад.

Постання Спартака відбулося у 73 році до нашої ери. Скільки часу минуло з того часу?

Розв’язок.    2015 р. нашої ери

                   +

                          73 р. до нашої ери

                    ----------------------------- 

                      2088 р. тому.

Відповідь. З часу повстання Спартака пройшло 2076 років.

Робота з підручником. Звернути увагу на той факт, що учні читають матеріал параграфа вперше, чи розуміють вони всі слова у тексті.

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

Бесіда за запитаннями.

Що таке “історія”?  Що вона вивчає?

Що допомагає вивчати далеке минуле?

Що вивчає  курс “Історія  України”?

Історичні джерела – що це? Для чого ми ними користуємося?

Хто творцем історії? Кого з відомих вчених істориків ви знаєте?

Як ми рахуємо час? Чи можна вивчати історію не знаючи хронології?

 

V. Завдання додому. Текст підручника “Історія України” (1.с.11-13).

                                     Рекомендує матеріал параграфа прочитати вголос і переказати.