Для закріплення та повторення вивченого матеріалу проводжу бесіду за проблемним запитанням: Чи можете ви довести справедливість оцінки діяльності князя Володимира Мономаха  як видатного полководця і державця свого часу?

     Дуже часто з метою перевірки розуміння поданого матеріалу пропоную розповісти про якесь одне питання. При цьому поряд з контролюючою функцією реалізується також і функція навчальна, так як, відповідаючи діти вчаться логічно і послідовно висловлювати свої думки, доводити і обгрунтовувати сказане і застосовувати набуті раніше знання та вміння. В залежності від мети розповіді, поставленої вчителем, учні будуть по різному будувати свою відповідь. Наприклад, завдання “Розповісти про особу Володимира Мономаха” вимагатиме від семикласника опису постаті, елементів біографії з життя, часу його князювання. Питання “Схарактеризувати внутрішню та зовнішню політику Володимира Мономаха” заставить учня будувати відповідь інакше, спираючись безпосередньо на його діяльність.

     Перевірка грає стимулюючу роль, якщо здійснюється регулярно, показує учням переваги і недоліки їх знань, проводиться на кожному уроці: всі учні класу зобов’язані слухати викликаного до дошки однокласника і висловлювати свої зауваження щодо його відповіді. Стимулом навчальної праці є справедлива її оцінка.

     Основною формою активізації опорних знань учнів на уроках історії є усна перевірка знань, умінь і навиків. Це зумовлено її основною перевагою порівняно з іншими формами – безпосереднім контактом між учнем і вчителем в процесі діалогу. Вчитель  слідкує за розвитком думки школяра, своєчасно коректує знань, усуває всі сумніви відносно стану знань учня, виправляє помилки мови, вчить логічно грамотно будувати розповідь, правильно застосовувати термінологію. Усна перевірка знань, умінь, навиків дозволяє найбільш повно здійснити навчальну функцію перевірки, дає великий вчителю для пізнання учня, його індивідуальних особливостей.

     Крім змісту навчального матеріалу, що належить перевірити, вчителю необхідно визначити спосіб перевірки, її місце на уроці, співвідношення з іншими формами; регулювати частоту перевірки знань окремих учнів. Слід також продумати шляхи організації активної діяльності усіх учнів класу, створити при цьому на уроці ділову, доброзичливу і спокійну обстановку.

При фронтальній усній перевірці за короткий час перевіряється стан знань учнів всього класу по конкретному питанню чи групі питань. Фронтальну усну перевірку використовую в своїй роботі для з’ясування готовності класу до початку вивчення нового матеріалу, для визначення сформованості понять, для перевірки домашніх завдань, для поетапної чи кінцевої перевірки навчального матеріалу, тільки що розібраного на уроці. Мета, яку ставлю при організації фронтальної перевірки визначає її місце на уроці, а об’єм, глибина і повнота матеріалу – час, що відводиться на перевірку. Наприклад, перед вивченням нового матеріалу “Турецько-татарські напади на Україну та їх наслідки” (історія України, 8 кл.) проводжу фронтальну  бесіду за запитаннями та завданнями:

1.Коли і як виникло Кримське ханство?

2.До кого воно потрапило у васальну залежність?

3.Що таке улуси?

4.Назвіть головне заняття татар?

5.Що таке ясир?

6.Коритуючись картою атласу “Запорозька Січ у XVI – першій половині XVII ст.”, назвіть орди – племенні об’єднання татар.

7.Знайдіть на карті найбільші центри работоргівлі.

     При перевірці виконання домашнього завдання по темі “Абсолютна монархія у Франції” (всесвітня історія, 8 кл.) даю завдання одному з учнів відтворити на дошці таблицю “Громадянські війни у Франції”, у цей час проводжу фронтальне опитування в класі за такими запитаннями:

1.Які риси абсолютної монархії проявилися  у Франції в ХУІ ст.?

2.Як розвивалися у Франції промисловість і торгівля в ХУІ ст.?

3.Які верстви і чому були зацікавлені у встановленні необмеженої  влади короля?

4.Яким чином відбувалося поширення Реформації у Франції?

5.Які причини релігійних війн і що стало приводом до їх початку?

     При закріпленні вивченого матеріалу, а також при узагальненні і повторенні теж використовую фронтальну усну перевірку. Наприклад, у шостому класі при вивченні теми “Історія Трої та Мікенської Греції” можна провести бесіду за запитаннями:

Назвіть і покажіть на карті центри перших державних утворень у Греції.

Як підтвердилась вірогідність існування Трої?

Чию долю нагадує вам історія життя Г. Шлімана? Чим вони схожі?

Розкажіть про мікенську цивілізацію.

Як вплинуло на розвиток Греції переселення дорійців?

      Дати коротку характеристику гомерівського періоду історії Стародавньої Греції.

При проведенні фронтальної усної перевірки можна залучити учнів до постановки питань і перевірки правильності відповідей. При чому це можна проводити як у всьому класі, так і при роботі в парах: “Гра в парах”. Суть цієї гри полягає в тому, що учень задає запитання іншому, при чому, той, хто відповідає, запитує наступного. Ця форма роботи вчить правильно задавати запитання, знати на них відповідь. “Гра у парі” добра як підсумок, закріплення до уроку. Вона проводиться по темі уроку. Її можна використати для активізації опорних знань учнів.

Крім фронтальної перевірки знань, широко використовується індивідуальна форма перевірки. Індивідуальна усна форма перевірки дозволяє виявити правильність відповіді по змісту, її послідовність, повноту і глибину, самостійність суджень і висновків, культуру мови учнів. Ця форма використовується для поточного і тематичного обліку. Її зміст являє навчальний матеріал, який учні повинні викласти у вигляді  розгорнутої розповіді з використанням доказів, висновків, аналізом розглянутих фактів. Наприклад, найчастіше перевірка виконання домашнього завдання проводиться за запитаннями та завданнями, що визначені у підручнику, або за запитаннями та завданнями – вчителя. При цьому спочатку оголошую мету перевірки їх знань і задаю перше питання; роблю паузу для того, щоб кожен учень в класі зосередився на питанні, так як невідомо, хто буде викликаний для відповіді. Потім викликаю учня до дошки відповідати, а класу (поки викликаний  йде до дошки) задаю наступне запитання для індивідуальної відповіді. Поки клас обдумує відповідь на нове питання  уточнюю деталі відносно відповіді першого учня. Потім до дошки викликається другий учень, а класу задається третє запитання і т. д. (Можна оголосити всі запитання відразу). Учень біля дошки готовиться відповідати. Підготовка полягає в обдумуванні плану відповіді, її оформленні, підбираються відповідні таблиці, схеми, історична карта, використовується дошка.  Пропоную учням вислухати відповідь на задане питання. При цьому вказую, на що слід звернути увагу. В результаті учні не просто слухають відповідь товариша, але аналізують її, порівнюють зі своїм розумінням даного навчального матеріалу, “налаштовуються” на виконання завдання. наприклад, можна поставити такі завдання:

• Вислухати відповідь, зробити зауваження і доповнення;

• Вислухати відповідь і дати на неї рецензію;

• Вислухати відповідь і висловитись про переконливість доведень в ході роздумів;

• Висловитись про самостійність наведених прикладів;

• Оцінити відповідь, оцінку обгрунтувати;

• Висловитись про план відповіді, запропонувати свій, обгрунтувати його;

• Вислухати відповідь, задати питання для перевірки розуміння.

В шкільній практиці виникають ситуації, коли прослуховування індивідуальної відповіді всьому класу небажано: коли відповідає “слабкий” учень, або дитина має дефект мови. В цьому випадку краще вислухати відповідь самому, давши на цей час завдання класу.

В практиці використовую крім усного контролю знань ще й письмову перевірку знань, умінь і навичок, як індивідуальну, так і групову, так і фронтальну. Це робота по складанню схем, таблиць, діаграм, хронологічних періодів, складання і розгадування кросвордів, робота з контурною картою, складання планів розповіді, установка відповідності дат і подій, складання плану історичного портрету, “Щоденник подвійних нотаток”  (зошит ділимо навпіл по вертикалі, одна колонка – позитивне, друга – негативне), історичні  диктанти, виконання тестів, підготовка історичних повідомлень, рефератів тощо.

Наприклад, при вивченні теми в 8 класі по історії України “Правобережна та Лівобережна Україна в 60 –80 рр. ХУІІ ст” закріплення нового матеріалу проводиться тестуванням. Учні дають ствердну або заперечну відповідь на висловлювання типу:

• П.Дорошенко став гетьманом Правобережної України після П. Тетері.

• Бучацький мир був укладений між Туреччиною і Росією.

• Ю.Хмельницький вперше став гетьманом у 1677 році і т.д.

При роботі над формуванням історичних понять визначення понять формується у ході колективної роботи. Учням ставлю завдання: вказати поняття за наведеними визначеннями.

Приклад. Головний управитель княжого двору, боярин – це … ; збирач оброку, данини для князя – це …; управитель княжого дому – це … . Можна також дати завдання знайти і виправити помилки у визначеннях.

    Приклад. Смерд – селянин, який уклав з боярином договір про тимчасову роботу на нього; холоп – селянин, що володів земляним наділом і сплачував князю данину.

Цікавою формою роботи є графічний диктант. При вивченні теми “Природні умови Італії та виникнення м. Рима” (6 кл.) можна провести такий диктант на закріплення нових знань. Серед запропонованих тверджень є правильні і помилкові. Правильне твердження учні позначають знаком “ + “, помилкове “ –“.

     Приклад.

1.Італія розташована на Балканському півострові.

2.Природно кліматичні умови Італії не сприяли розвитку мореплавства.

3.Згідно з легендою, роком заснування Рима вважається 753 р. до н.е.

4.Засновником Рима був Нума Помпілій.

5.Патриції – нащадки найбільш знатних родів.

     Оцінювання навчальних досягнень учнів з окремих розділів проводиться в письмовій формі за 4 рівнями. На 1 рівні учням пропоную вибрати правильний варіант відповіді, один з двох запропонованих. Цей рівень грунтується на прямому запам’ятовуванні окремих знань і вмінь, що вимагається програмою. Їх виконання спирається в основному на пам’ять, використовується репродуктивний вид завдань. На 2 рівні завдання ускладнюються: розташувати в хронологічному порядку, встановити відповідність, заповнити схему, знайти спільне в певних поняттях. Цей рівень передбачає знання і розуміння теоретичного матеріалу, понять, фактів тощо. Виконання цих завдань можливе нетільки на основі пам’яті, але й осмислення. 3 рівень завдань передбачає глибоку осмислену діяльність, відтворення, розпізнавання, порівняння, співставлення, аналіз. Тут ставляться питання: чому?, яку роль …?, з чим це пов’язане…?, як, на ваш погляд …?, назвати причини… . 4 рівень вимагає творчого підходу, обгрунтування відповіді, висловлення власної думки. Наприклад, по темі “Римська республіка” (6 кл.) на 4 рівні складності даю завдання скласти невелику розповідь від імені римського воїна ( ІІ ст. до н.е.) про його життя.

    Проблема перевірки знань, умінь і навиків учнів багатогранна і широка. Наведені приклади форм роботи зацікавлюють учнів, урізноманітнюють його діяльність, а значить формують позитивне ставлення до навчання. Важливим етапом контролю знань учнів є оцінювання. В.О. Сухомлинський радить особливо уважно підходити до оцінювання результатів навчання. Він дає такі поради:

• Нехай оцінок буде небагато, але хай вони будуть вагомішими. Оцінка має охоплювати працю учня за якийсь період часу і включати оцінювання кількох її видів.

• Ніколи не варто ставити незадовільні оцінки, якщо учень не міг через ті чи інші обставини опанувати знаннями.

• Взагалі не ставити ніяких оцінок, якщо знання учнів не точні, не повні, а в уявленні про речі та явища, які вивчаються є якісь неясності. Треба спочатку домогтися того, щоб учні знали.

• Потрібно уникати запитань, відповіді на які точно повторювали б те, що викладав учитель чи завчене з книжки.

    Переконаний, контроль і оцінювання навчальних досягнень учнів не повинне виділятися з цілісного педагогічного процесу як щось відокремлене, а має виступати його невід’ємною органічною складовою.