Документ 30 - 31.

Про затвердження Положення про дитячо-юнацьку військово-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура») Українського козацтва

     НаказМіністерства освіти і науки Українивід 25 грудня 2003 р. №855

     На виконання Доручення Президента України від 10 жовтня 2000 року № 1-14/1263 про «Вжиття заходів щодо ширшого залу­чення козацьких товариств до військово-патріотичного вихован­ня, організації фізкультурно-спортивної, туристсько-краєзнавчої та культурно-просвітницької роботи серед школярів, посилен­ня ролі Українського козацтва у підготовці молоді до військової служби»; Указу Президента України від 15 листопада 2001року № 1092/2001«Про Національну програму відро-дження та роз­витку Українського козацтва на 2002-2005 роки»; Указу Прези­дента України від 25 жовтня 2002 року № 948/2002 «Про концеп­цію допризовної підготовки і військове-патріотичного виховання молоді» та з метою активізації національно-духовного виховання молоді і підвищення рівня її готовності до захисту Батьківщини

наказую:

1. Затвердити Положення про дитячо-юнацьку військо­во-спортивну патріотичну гру «Сокіл» («Джура»)(далі— гра «Джура»)українського козацтва та запровадити її в навчаль­них закладах та закладах позашкільної роботи як форму національно-духовного і військово-патріотичного виховання, оборонно-масової та спортивно-оздоровчої роботи з учасника­ми гри в позаурочний час, що додається.

2. Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь Освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій:

2.1. Активно залучати товариства Українського козацтва до військово-патріотичної, пошуково-краєзнавчої, спортивно-ма­сової, оборонно-масової та культурно-просвітницької роботи се­ред школярів, до питань підготовки молоді як захисників Бать­ківщини.

2.2. Фінали гри «Джура», відповідно до розділу XII Положен­ня, проводити:

у навчальних закладах та закладах позашкільної роботи — щорічно, починаючи з 2004 року;

• районні — один раз на 3 роки, починаючи з 2004 року; обласні (крайові) — один раз на 3 роки, починаючи з 2005 року; всеук­раїнські — один раз на 3 роки, починаючи з 2006 року.

2.3. Забезпечити проведення І, II і ІІІ-го етапів фіналу гри «Джура», на високому організаційному і професійному рів­ні. Щорічно до 15 листопада окремим пунктом інформації (п.2 Наказу Міністерства освіти і науки України від 29.12.2001р. №821) про хід реалізації Національної програми відродження та розвитку Українського, козацтва на 2002–2005 роки доповідати про проведення змагань в регіонах.

3. Департаментам загальної середньої та дошкільної освіти, професійно-технічної освіти, Комітету з фізичного вихован­ня і спорту здійснювати організаційно-методичне забезпечен­ня, контроль якості виховної роботи та допомогу керівникам закладів освіти з питань організації та проведення заходів дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Джура»Українського козацтва.

4. Встановити, що районні і обласні фінали гри «Джура» прово­дяться за рахунок коштів місцевих бюджетів, а всеукраїнсь­кі — за рахунок коштів місцевих і державного бюджетів.

5. Контроль за виконанням Наказу покласти на заступника | міністра Огнев’юка В.О.

Міністр В. Г. КРЕМЕНЬ

ЗАТВЕРДЖЕНОНаказом Міністра освіти і науки Українивід 25.12.03 №855

Положення дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура») українського козацтва

Укладено за досвідом роботи учительських колективів за­гальноосвітніх і спеціальних навчально-виховних закладів та працівників органів освіти Київської, Запорізької, Рівненської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської областей, м. Києва та Українського дитячо-юнацького козацького товариства «Січ», а також; за досвідом організації військово-патріотичного вихо­вання учнівської молоді засобами дитячо-юнацьких ігор «Зірни­ця» та «Орлятко».

ПЕРЕДМОВА

Українці — єдина у світі козацька нація. Козацтво є дисциплі­нованою організацією українського народу, споконвічною формою його самоорганізації і самозахисту в лихоліття на засадах стародав­нього Звичаю — Волі як відкристалізованого етнічного розуму.

Після зруйнування Запорозької Січі в 1775 році, не дивлячись на тривалий процес розкозачення і денаціоналізації українців Московською імперією, живий ланцюг спадковості Українського козацтва ніколи не переривався: 1775–1828 рр. — Задунайська Січ; 1783–1868 рр. — Українські козацькі війська і формування у складі імперського війська; 1783–1917 рр. — в Україні зберігався козацький стан; 1904–1914 рр. січовий рух в Галичині. Створен­ня Легіону українських січових стрільців; 1917–1922 рр. — бурх­ливий підйом відновлення козацтва, його боротьба за відновлен­ня самостійної і соборної України; 1918–1933 рр. — існування в Україні Українського Вільного Козацтва, а до 1990 року — збе­реження духовності і традицій Українського козацтва у мен­тальності і моралі національно-патріотичної верстви етнічних українців на Батьківщині і в українській діаспорі.

    Сучасне Українське козацтво відновилося в Україні в 1990 році і має своєю метою історичну місію — шляхом боротьби за незалежність і соборність України, відновленням у етнічній пам’яті українців глибоких національно-патріотичних переко­нань, традицій і безмежної любові до своєї Батьківщини — вті­лити в життя українського народу і спонукати на вічність Ук­раїнську Національну Ідею.

Виховувати в людині патріота своєї Батьківщини, любов до рідного краю, любов до своєї України варто починати з раннього дитинства.

    Вільною «КОЗАЦЬКОЮ РЕСПУБЛІКОЮ» називали іноземці нашу Батьківщину-неньку Україну, з глибокою повагою відзива­лись про її відчайдушних захисників — запорозьких козаків. Хто вони? Якими були, чим захоплювались, звідки черпали сили для своєї вдачі? На ці й цілий ряд питань має від повісти орієнтовна об’єднана програма для діяльності молодших школярів — коза­чат (дітей віком 6–10 років), школярів серед нього віку — джур козацьких (вік 10–15 років) та старшокласників— молодих коза­ків (віком 15–18 років).

Запорозьке козацтво — гордість української нації і програма має виховати в дітях саме цю гордість за своїх предків, синівську вірність, навчити їх бути сильними, дужими, готовими віддати своє життя, якщо вирішується доля рідної Вітчизни, як це роби­ли славні козаки — запорожці.

    У процесі тривалого історичного розвитку передовою силою і формою духовного об’єднання суспільства в Україні було коза­цтво. Епоха козацтва створила глибоку багатогранну духовність, що стала вершиною української національної культури.

    У козацькі часи нашому народові були притаманними висо­кий рівень шляхетності, моральності, духовності, доблесті і зви­тяги, знання і бездоганне дотримання національних традицій і звичаїв. У козацькій державі не було такого ганебного явища, як бездомні діти. Дітьми опікувалося все суспільство. Ці якості потрібні українському народові і сьогодні — в період відновлення своєї державності і особливо завтра, в процесі розбудови і зміц­нення могутності нашої Батьківщини, в процесі практичних дій щодо відновлення і збагачення СЛАВИ УКРАЇНИ.

    Отже, сьогодні в школярів необхідно виховувати глибокі по­чуття патріотизму та національної гідності, якостей захисника Батьківщини, високий рівень загальної культури та народних знань (народної астрономії, медицини, агрономії, метеорології) народної естетики, моралі, мистецтв.

Виконанню цих завдань і повинне сприяти Положення про ди­тячо-юнацьку, військово-спортивну патріотичну гру «ДЖУРА», яка за напрямками, формою і змістом розрахована на шкіль­ну молодь, а також на допризовну і призовну молодь за місцем про¬живання за умов умілого, грамотного, ініціативного і ак­тивного керівництва дорослих козаків — патріотів, старших то­варишів, зокрема педагогів-організаторів дитячих колективів, вчителів історії, української мови та літератури, професійних військових, вчителів фізичної культури та тренерів спорту, керів­ників вокальних та танцювальних колективів, які забезпечать позитивний результат заходів навчально-виховного процесу.

    Пропозиції Положення щодо напрямків і змісту виховання молоді реалізуються шляхом організації цілеспрямованого сис­темного напрямку в навчально-виховному процесі в учнівсь­ких класах, в загонах, гуртках, секціях та ланках за інтереса­ми, в процесі військово-спортивної патріотичної козацької гри «ДЖУРА» в позаурочний час в навчальних та позашкільних закладах освіти, за місцем проживання, під час табірного збору допризовної та призовної молоді.

    Відповідна діяльність має охопити майже всі сфери учнівсь­кого життя, при цьому треба зважити на ту особливість, що коза­ками на СІЧІ були лише чоловіки, отже, для дівчаток відповід­ного віку, там, де програмні питання за змістом не можуть бути однаковими, варто паралельно створити свій гурт, де було б пере­дбачено підготовку їх до майбутнього подружнього життя. Жін­ка в минулому — вірна супутниця козака, вона — берегиня свого роду, отчого дому, але при цьому в кожну важку годину й жін­ка — воїн, яка може відстояти свою землю від ворога, тобто за ступити свого чоловіка-козака, якщо це необхідно. Жінка-мати виховувала у своїх дітей (і в першу чергу у хлопців) мужність, сміливість, твердість і рішучість, інші вольові, необхідні захис­нику Батьківщини риси козацького характеру.

    Всі ці концептуальні і програмні питання виховання молоді відображені в Положенні, яке має два розділи: перший — на­прямки і зміст національно-духовного і військово-патріотичного виховання і другий — організація і зміст військово-спортивної, патріотичної гри «ДЖУРА».

    За змістом Положення потребує від керівного складу гри пев­них духовних і фізичних зусиль щодо організації цікавої і ефек­тивної гри, але це не повинно бути стримуючим фактором в нав­чально-виховному процесі. Сьогодні щось із-за своєї складності не буде повністю виконано, не буде досягнуто... Нічого... Але завтра, з часом поставлена мета буде досягнута.

    Дорогу долає той, хто йде. «Щоб дійти до мети, треба перш за все йти».

Наша Мета — шляхом свідомого опанування геройським, ли­царським, гуманним і демократичним славного минулого наших предків — Українського козацтва, його традицій, культури, на­уки, військового мистецтва та господарювання — ДУХОВНОІ МО­РАЛЬНОПІДНЯТИСЯ ДОРІВНЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬ­НОЇ ІДЕЇ І ЗАБЕЗПЕЧИТИ їїЖИТТЄДАЙНІСТЬ НА ВІЧНІСТЬ.

     ПЕРШИЙ РОЗДІЛ. Напрямки та зміст національно-духовногота військово-патріотичноговихованнявпроцесігри «ДЖУРА» Українськогокозацтва.

Програма для всіх учасників гри

І. «Мій рідний край». Вивчення історії рідного краю

Знайомство з рідним селом, містом, екскурсії по селу, місту, де мешкаєш, вивчення історії виникнення села, міста, його перших років існування; пошукова робота шляхом зустрічей з людьми по­хилого віку своєї місцевості, їхні розповіді про минуле місцевості, де ти живеш: по можливості — збирання старовинних речей побу­ту, вишивок, костюмів різних регіонів України, писанок тощо.

    Вивчення історії району, області, знайомство з найяскравіши­ми сторінками їхнього розвитку, звернути особливу увагу на ви­світлення так званих «білих плям історії» (доля України в складі Московської імперії, боротьба за національну незалежність ук­раїнців у XVII ст., колективізація, голодомори, фізичний і ду­ховний терори Московської імперії проти українського народу, участь земляків у Другій світовій війні, національно-визвольні змагання в післявоєнний період).

Видатні земляки рідного краю (політичні та військові діячі, письменники, інженери, педагоги, підприємці та інші), їх місце та роль у розвитку рідного краю, всієї України, внесок у світову науку, культуру, мистецтво, економіку.

    Матеріали історії рідного краю, Батьківщини розміщуються в шкільному музеї «КОЗАЦЬКОЇ СЛАВИ».

II. «Гей ви, хлопці, славні запорожці». Вивчення історії Запорозького козацтва.

Вивчення історії, місць розташування запорозьких Січей, по­буту козаків. Добре вивчити, зрозуміти і усвідомити саме понят­тя «КОЗАК» та чітко засвоїти його морально-психологічну суть. Зрозуміти роль та значення козацького побратимства. Знайомс­тво і вивчення кодексів лицарської звитяги та лицарської честі. Ознайомлення з першоджерелами і-вивчення історичної літера тури про запорозьких козаків; про їхні визвольні походи та пе­реможні битви за незалежність України і волю Українського на роду, про гетьманів України і їхню роль в обороні .незалежності і державотворенні України; збирання прислів’їв та приказок про козаків; зустрічі з старожилами району, що пам’ятають народні думи, звичаї, прикмети, пов’язані з життям козацтва, збирання старовинних легенд своєї місцевості. Вивчення історії місцевих товариств (осередків)

Українського козацтва.

III. Духовні цінності запорозьких козаків

Піднесення на належно високий рівень культу Батька і Матері, Бабусі і Дідуся, Роду і Народу. Слід наголосити, що в Україні діти завжди зверталися до батьків»тільки на ВИ.

Шляхом бесіди, зустрічей з батьками виховувати у дітей по­няття, що Батько — захисник сім’ї, роду, творець історії, де­ржавності. Використовуючи козацький фольклор, де батько для дитини — високий і незаперечний взірець стійкості, мужності і відваги, виховувати в дітей на конкретних прикладах поняття рівноправності в сім’ї чоловіка і жінки, прищеплювати любов і повагу до матері, як берегині роду свого. Обов’язково вивчити свій родовід, чим уславлений рід, його таланти, звичаї. Можли­ве проведення родинних свят: «З бабусиної скрині», «Роде наш красний» та ін. Значення християнської віри для козаків. Бог оберігає незалежну Україну, надає їй духовних сил у боротьбі з ворогами. Ознайомити дітей з найпоширенішими молитвами козаків. Покрова Пресвятої Богородиці — найвизначніше свято запорозьких козаків. 14 жовтня — День Українського козацтва.

    Розвивати духовність на основі національних свят і участі в них дітей — козачат, джур козацьких і молодих козаків.

IV. «Козацькому роду нема переводу»

Відродження військово-спортивного мистецтва Українського козацтва.

У процесі бесід, розповідей, екскурсів до музеїв та походів виховувати в дітей кращі риси козаків: вірність і відданість аж до саможертовності Вітчизні, Матері, Народу; незламної друж­би, нехтування небезпекою; відстоювання своєї волі, свободи народу.

На основі конкретних прикладів з життя козаків спонука­ти дітей до прагнення розвивати в собі багатирську силу і дух, міцний фізичний гарт. Проводити загартовування організму (за­гартовувати організм): плавання (і під водою з очеретиною), об­мивання холодною водою, влітку спання просто неба; вивчення народної медицини та можливість застосовування її на практиці (лікування народними методами кашлю, нежиті, кровотеч, не глибоких ран, укусів змій тощо).

    Вивчення і практичне відновлення народних ігор та забав, де мірялися силою, опанування мистецтвом верхової їзди та єдино­борств. «Гопак» як один із найпоширеніших національних видів єдиноборства, покликаний піднести бойовитість духу, віру в свої сили, порив до життя, зокрема, прийоми «повзунці», «голубці», «тинки», «пістоль», «розніжка», «шулик», і забезпечити фізич­ний розвиток і загартування тіла.

Знайомство і вивчення основних форм боротьби козаків «гой­дак» (розвідники пластуни), «спас» (оборонний характер), на кулачки, на ременях, на палицях. Проведення в ігровій формі ранків «Котилася торба», де знайомити учнів з найкращими на­родними іграми. Організовувати і регулярно проводити огляди якості військово-спортивного вишколу козаків в осередках, на першість населених пунктів, районів тощо.

    V. «Козацькими стежками». Туристична краєзнавча робота

Вивчення природи рідного краю. Проведення піших, кінних та на технічних засобах походів по навколишній місцевості з метою ознайомлення з цікавими, пов’язаними з історією запорозького (Українського) козацтва, місцями. Готувати себе переборювати труднощі, оволодівати туристичною майстерністю. Проводити походи по місцях, пов’язаних з козацькою славою свого району, області, України. Складати щоденники, вести нотатки, можливо літописи на основі зустрічей з цікавими людьми. Провести похо­ди в природу: «До козацького кулешу», де бажані козацькі за­бави, змагання з традиційних видів фізичної культури, а також пісні, танці, козацьке вогнище.

     Втрадиційно український напрямок господа­рювання і фізичного самовдосконалення — конярство і кінний спорт, верхова їзда якого у далекому минулому започаткована нашими предками. Відновлювати і розвивати кінні туристичні маршрути в кожному регіоні України.

 VI. Від козацьких забав до олімпійських вершин

    Постійно і цілеспрямовано працювати над вдосконаленням свого фізичного розвитку, обов’язково бути членом двох секцій фізичної культури та спорту (одна з них — технічного спряму­вання), оволодіти всім обсягом програмних вимог з фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків як Захис­ників Батьківщини.

    З легкої атлетики: навчатися метати на відстань і в ціль м’яч, гранату, спис, диск; стріляти з лука, вогнепальної та пневматич­ної зброї, стрибати в довжину, виконувати нормативи: підтягу­

вання на перекладині та віджимання на паралельних брусах; бігу на 100, 1000 м, кросу на 3000 м, маршу-кидку на 5000 м, човникового бігу 10.10 м, комплексної силової вправи.

З гімнастики уміти виконувати вправи:

на турніку (поперечині, окремо і в комбінаціях): підйом пере­вертанням; підйом силою; підйом зачепом; підйом розгином; оборот назад торкаючись; мах дугою; зіскок дугою; зіскок на масі назад;

на паралельних брусах (окремо і в комбінаціях): згинання і розгинання рук в упорі статично і в розмахуванні; підйом розгином; стійка на плечах; зіскок з кінців ноги нарізно; зіс­кок боком та на масі вперед зіскок вправо (вліво) з поворотом наліво (направо) кругом; комплексну силову вправу;

стрибки через гімнастичного козла та коня в ширину і в дов­жину; лазити по вертикальній жердині (голоблі) і вірьовці за допомогою і без допомоги ніг. Уміти їздити («триматись реп’яхом») верхи на коні, плавати, ходити на лижах, керува­ти мотоциклом і автомобілем.

А також інші вправи із сучасних олімпійських видів фізичної культури та спорту, що сприяють вихованню у козацької молоді сміливості, спритності, кмітливості, сили, силової та швидкісної витривалості.

     НОРМАТИВИзлегкої атлетики прикладної фізичної підготовки за Програмоюдопризовної підготовк. 

      VII. Відмінним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо подвиг батьків

Козацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» передбачає щотижневі військово-патріотичні заходи, військово-спортивні тренування, заняття за змістом Програми допризовної підготовки молоді; змагання, естафети, конкурси, вікторини, олімпіади, операції, десанти, походи до місць славного минулого і сьогодення Українського народу.

     Допризовна підготовка молоді за змістом і обсягом навчан­ня повинна забезпечити достатньо високий рівень військового вишколу Захисників Батьківщини, враховуючи те, що значна їх кількість не зможе пройти курс кадрової служби в Збройних силах України і в умовах певної ситуації збройного конфлікту візьме зброю і стане до лав Захисників Батьківщини з тим рівнем військової підготовки, який вона здобуде в навчальному закладі загальної або професійно-технічної освіти.

Метою заходів цього розділу для коленого козака є:

      3 розділу Збройні сили України: поглиблення знань історії України та її війська, героїчного минулого Українського на­роду, його боротьби за свободу і незалежність своєї Батьків­щини — славних перемог Запорожців над військами Отто­манської імперії, польської шляхти, Московського царства та інших. Продовжити ознайомлення із складом, структурою і призначенням Збройних сил України на сучасному етапі. Виховувати в собі глибокі національні почуття патріотизму, любові до Батьківщини та до її Збройних сил, готовності до бездоганного виконання військового обов’язку, дисципліно­ваності і особистої відповідальності за захист своєї Батьків­щини, України.

      З тактичної підготовки: поглибити знання основ бойових дій стрілецького відділення та обов’язків солдата в бою; закрі­пити практичні навички щодо виконання дій солдата в насту­пальному бою, в оборот та в розвідці; продовжити ознайом­лення з прийомами боротьби з танками і веденням вогню із автомата по літакам і гелікоптерам противника. Вихову­вати в собі мужність, відчуття побратимства та колективіз­му, готовність до взаємодопомоги, виконання поставленого бойового завдання.

З вогневої підготовки: поглибити знання бойових властиво­стей і матеріальної частини стрілецької зброї та ручних гранат; закріпити практичні навички в діях щодо виконан­ня прийомів і правил стрільби зі стрілецької зброї та метанні ручних гранат. Виховувати в собі впевненість в бойових якос­тях вітчизняної зброї і усвідомлення необхідності майстерно­го володіння нею.

      Із статутів Збройних сил України: поглибити знання ви­мог військової дисципліни, правил військової ввічливості, обов’язків солдата, днювального та вартового; закріпити на­вички при звертанні до старших (начальників), в діях при виконанні розпоряджень та віддаванні військової честі; про­довжити ознайомлення з загальними обов’язками військо­вослужбовців, завданнями внутрішньої та вартової служби; виховувати в собі любов до Збройних сил України, готовність до бездоганного виконання наказів командирів і начальників, високу дисциплінованість і справність.

     Із стройової підготовки: поглибити знання елементів строю, обов’язків та порядку дій солдата перед шикуванням та в строю; закріпити практичні навички виконання команд в строю і окре­мих стройових прийомів без зброї; продовжити ознайомлення з порядком виконання стройових прийомів зі зброєю; виховува­ти в собі організованість, дисциплінованість, підтягнутість, охайність, відчуття колективізму, побратимства і взаємодопо­моги.

     З воєнної топографії: закріпити знання та практичні навички орієнтування та визначення свого місця знаходження в різних умовах пори року, доби, погоди і на незнайомій місцевості; виховувати в собі ініціативність, кмітливість, витриманість і самовладання, готовність до самостійних дій.

З цивільної оборони: поглибити знання факторів ураження аварій, катастроф, стихійного лиха, зброї масового знищення людей, способів та засобів захисту від них; закріпити практичні навички щодо використання засобів колективного та індивіду­ального захисту, приладів радіаційної, хімічної розвідки і дози­метричного контролю, виготовлення простих засобів захисту ор­ганів дихання, проведення часткової санітарної обробки людей; виховувати в собі високі морально-психологічні якості, впев­неність в ефективності заходів цивільної оборони, надійності засобів захисту від зброї масового ураження, високу організо­ваність, дисциплінованість, готовність виконувати Обов’язки з цивільної оборони в складних умовах обстановки.

З медично-санітарної підготовки: поглибити знання основ організації медичної служби цивільної оборони і її основних завдань, обов’язків санітарних дружин, змісту першої долі­карської допомоги у вогнищах масового ураження і правил виконання процедур по догляду за хворими; закріпити прак­тичні навички щодо надання першої долікарської допомоги при травмах, опіках, нещасних випадках, ураженнях отруй­ними речовинами і радіаційних опроміненнях, при заходах профілактики інфекційних захворювань і догляду за хвори­ми; виховувати в собі патріотизм, гуманне ставлення до хворих, прагнення оволодіти медичними знаннями, свідомо викону­вати свій благородний обов’язок з надання допомоги ураже­ним і хворим.

     З фізичної підготовки: домагатися відмінного (12-бального) рівня фізичної підготовки в обсязі вимог програми фізичного виховання в навчально-виховному закладі та розділу VI цієї програми; впевнено виконувати прийоми подолання комбі­нованих військово-спортивних смуг перешкод, туристичних естафет, перешкод під час марш-кидків, тактичних ігор на місцевості і туристичних походів, бути фізично готовим до військової служби, до захисту Батьківщини; обов’язково бра­ти участь у роботі гуртків військово-прикладних видів фізич­ної культури і спорту; виховувати в собі мужність, силу волі, витривалість, спритність, моторність, морально-психологіч­ну стійкість, здібність і готовність витримувати великі фізич­ні навантаження.

З військово-прикладної, технічної підготовки: оволодіти навичками по одному із технічних і військово-прикладних видів спорту (автомобільний, мотоциклетний, планерний, парашут ний, модельний, водомоторний і радіоспорт, воєн­но-прикладні багатобір’я та інші); виховувати в собі любов до знань, техніки і праці, сміливість, відвагу, фізичну вит­ривалість.

VIII. «Слава козацька не вмре, не загине...» Відродження народних мистецьких традицій.

Збирати старовинні легенди своєї місцевості, вивчати історію виникнення обрядів і свят кожної пори року: колядки, щедрів­ки, зажинки, обжинки, свято першої борозни та інші.

Знайомство з історією та вивчення козацької та української народної пісні, збирання пісенних матеріалів своєї місцевості.

Брати участь в народних святах: Андрія, Різдвяні свята, Ой на Івана Купала, Калиновий цвіт та інші.

Організовувати дитячі фольклорні вертепи, драматичні гуртки, колективи з вивчення і виконання козацької пісні та танцю, ук­раїнської народної пісні та танцю. Відновити вечорниці та виступи козацьких музичних та хорових колективів в неділю та святкові дні в місцях масового відпочинку громадян населених пунктів.

Програма для дівчаток

І. «Хата моя, біла хата»

Мати — берегиня роду свого. Зустрічі — бесіди зі своїми бабу­сями, сусідами, де дізнаватися про роль жінки у сім’ї; збирання; фольклорних матеріалів про сімейні свята та відновлення цих ста­ровинних чудових обрядів: сватання, весілля, підготовка, яка пере­дувала цим традиційним українським обрядам; роди ви, хрестини тощо. Збирання матеріалі»старовини, побутових, зокрема вишив­ки, гаптування, костюмів та ін., по можливості створити кімнату-музей МАТЕРІ.

Ii. «Рідна мати моя, ти ночей не доспала...»Пісні моєї мами

Знайомство і розучування колискових пісень. Підготувати і провести ранок (вечір) «Пісня моя колискова», «Бабусині каз­ки»; зустрічі з місцевими цікавими жінками району, міста, села; збирання з їх розповідей цікавих матеріалів-оповідей, казок, ле­генд; «Нічого кращого не має, як тая мати молодая...» — збір ма­теріалів, вечори, ранки тощо. Вивчення українських народних пісень, що співають у рідному селі, районі, складання невелич­ких збірок «Пісні мого краю».

III. «Ой у лузі червона калина...»

Знайомство дівчаток з найпоширенішими в Україні з давніх-давен рослинами-символами України: калиною, вербою, тополею, мальвами, соняшниками. Відтворення в природі українського озеленення: вдома, біля школи, в парку, на вулиці, по можливості насадження алей над водою з оберег нашої духовної спадщини. Підготов і проведення ранків (вечорів) «Тут земля мила, де мати родила».

Iv. «І на тім рушничкові...»Навчання жіночої майстерності

Моя перша вчителька; перейняти ту майстерність, якою во­лодіють мама, бабуся і навчити подруг вишивати, гаптувати, плести. Шляхом гурткової роботи навчати дівчаток декора­тивні но-ужитковій майстерності, аранжуванню, українській кулінарії, музичному та танцювальному мистецтву. Створити клубі дівчаток «Господарочка», де за спеціальними програма­ми передбачати можливість-навчання дівчаток жіночої майс­терності».

Залучати до роботи з дівчатками народних умільців, май-стрів лозоплетіння, розпису, писанки тощо. Народна кулінарія, збирання традиційних рецептів народної кулінарії та приготу­вання окремих забутих страв, випічки хліба тощо.

V. «До глибин народної медицини»

Знайомити дівчаток з таємницями народної медицини, ство­рити ділянки лікарських рослин в саду, в парку, біля ніколи, своєї оселі, збирати і здавати лікарські рослини, збирати леген­ди, казки про лікарські рослини та їх цілющі якості. Навчити за допомогою лікарських трав, що ростуть в місцевості, де прожи­вають діти, лікувати захворювання, вміти надавати допомогу, за необхідності за допомогою лікарських трав. Проводити зустрічі з місцевими фітотерапевтами (в народі — знахарками). Збирати рецепти народної медицини, по можливості створити рукописну книгу рецептів: « Бабуся радить ».

ДРУГИЙ РОЗДІЛ. ОрганізаціяТа зміст військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» Українськогокозацтва

I. Загальні положення

1. Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» Українського козацтва є базовою і основною поза-класною формою оборонно-масової і спортивно-оздоровчої робо­ти, початкової військової та фізичної підготовки, ідейно-полі­тичного, морально-психологічного та національно-духовного виховання учнівської молоді в позаурочний час, а також допри­зовної та призовної молоді за місцем проживання.

1.2. Дитячо-юнацька військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» (далі гра «ДЖУРА») Українського козацтва є доб­ровільним, незалежним, позапартійним угрупованням молоді, яке створюється для об’єднання дітей, підлітків та юнаків з метою їх виховання на традиціях і звичаях Українського козацтва.

1.3. Організаційною основою гри «ДЖУРА» є первинні осеред­ки, які створюються в навчально-виховних закладах та за місцем проживання і в своїй діяльності під керівництвом відповідних штабів гри об’єднуються в місцеві (сільські, селищні, міські), тери­торіальні (районні сільські і районні міст) та крайові (обласні і місь­кі з районним поділом) товариства, а крайові — у Всеукраїнське товариство національно-духовного відродження та військово-спор­тивної патріотичної ігри «ДЖУРА» Українського козацтва.

II. Мета та основні завдання гри.

2.1. Метою гри «ДЖУРА» є:

виховання у юнаків та дівчат глибоких і твердих національ­но-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини України шляхом залучення молоді до оборонно-масової та вій­ськово-спортивної патріотичної роботи;

формування і виховання у молоді високих морально-психоло­гічних та морально-бойових якостей; мужності, сміливості, рі­шучості, відваги, стійкості, наполегливості, дисциплінованості і ініціативності на теренах відновлених національних козаць­ких педагогічних традицій;

виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козаць­кого світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних і загальнолюдських духовних і моральних цінностей,

2.2. Передумови організації козацької гри «ДЖУРА»:

наявність кваліфікованого, ініціативного вихователя, що за­явить про своє, бажання згуртувати допризовну і призовну молодь та дітей і вести з ними виховну роботу за визначеною метою за місцем проживання;

ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне ви­ховання учнівської молоді на традиціях Українського козац­тва робота викладацько-вчительського колективу навчально-виховних закладів;

ініціативна та цілеспрямована на військово-патріотичне ви­ховання козацької молоді і підготовку її до військової служби та захисту Батьківщини діяльність старшини первинних осе­редків та районних товариств Українського козацтва у спів­праці з місцевими структурами державної виконавчої влади.

2.3. Завданнями гри «ДЖУРА» є:

виховання у дітей та юнацтва активної громадянської позиції, національної гідності і самосвідомості, любові до своєї Бать­ківщини — України, готовності захищати свій рідний край;

опанування козацької культурної спадщини, гри на козаць­ких «музичних інструментах, козацького танцю, козацьких пісень і дум, вивчення козацького живопису, розпису й роз­порядження козацьких церков і житла, звичаїв і ритуалів, традицій, свят;

оволодіння художніми промислами, козацькими способами життя і господарювання на землі (в полі, огороді, саду), на пасіці, традиційними видами тваринництва тощо;

переймання козацьких забав та військових ігор, традиційних козацьких видів фізичної культури, спорту та військових умінь, зокрема різних видів єдиноборства, верхової їзди та кінного спорту, бойового танцю «Гопак» та інших національних війсь­ково-спортивних традицій з метою гартування козацького духу й тіла; осягання секретів козацької кухні, здорового способу життя, козацької медицини, знахарства; зміцнення та розвиток дружби між дітьми та юнацтвом різних регіонів України.

2.4. Для виконання своїх завдань гра «ДЖУРА» створює осе­редки, де:

навчає і гартує своїх членів під час занять у навчально-вихов­них закладах освіти, за місцем проживання, у літніх козаць­ких таборах і на зльотах;

щорічно проводить огляд (шляхом проведення змагань) якості вишколу Захисників Батьківщини, козацького військово-патріотичного виховання, вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків (за окремим положенням);

проводить козацькі походи, краєзнавчі, фольклорно-етногра­фічні експедиції тощо;

організовує і бере участь у екологічних акціях та акціях ми­лосердя, культурно-просвітницьких заходах;

співпрацює з дитячими й молодіжними організаціями Украї­ни й закордону, з «Пластом», «Соколом», «Січчю» та ін.

2.5. Огляд якості вишколу Захисників Батьківщини, вій­ськово-патріотичного виховання козачат, джур козацьких, молодих і дійсних козаків у навчально-виховних закладах, за місцем проживання, в районах, областях і на державному рівні організується і проводить ся відповідно районними, обласними і Всеукраїнським (Головним) штабами Військово-спортивної патріотичної козацької гри «Джура» та змагань «Козацьке завзят­тя». У змаганнях «Козацьке завзяття» беруть участь дійсні козаки (хлопці старше 18 років і козаки військового запасу) згідно з окре­мими Програмою і Положенням, що розробляються Генераль­ною канцелярією Українського козацтва.

III. Участь в дитячо-юнацькій козацькій грі «ДЖУРА»

3.1. Учасником військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУ РА» Українського козацтва може стати кожен хлопчик чи дів­чинка віком від 6 до 18 років (зваживши на те, що дівчатка і лоп­чики будуть виховуватися за окремими програмами), які люб­лять Україну, хочуть добре знати її історію та культуру, давнє минуле, які поділяють ідеали Українського козацтва і вимоги цього Положення.

3.2. Особи старші 18 років можуть зберегти своє право на участь у грі за бажанням. Вони одержують звання «Козака на ставника» і беруть участь у виховній роботі з молоддю.

3.3. Прийом до складу учасників гри «ДЖУРА» здійснює пер­винний осередок (клас, загін) на загальному зібранні (Раді) за зго­дою батьків (для учнів) та після проходження певного курсу козаць­кої підготовки: знайомство з заповідями, правами та обов’язками, деякі звання з історії козаків, імена їх героїв тощо.

3.4. Припинення членства в грі «ДЖУРА» відбувається доб­ровільно або за ухвалою Ради куреня (класу, загону) як стягнен­ня за несумісні з цим Положенням дії.

3.5. Учасники гри «ДЖУРА» поділяються на козачат (мо­лодших школярів) віком 6–10 років, джур козацьких (школярів середніх класів) віком 10–15 років, молодих козаків (школярів старших класів) віком 15–18 років та дійсних козаків — хлопців понад 18 років за місцем проживання.

3.6. За козацькою традицією кожен козак прагне мати побра­тима з однолітків. Посвячення в побратими відбувається за пев­ним ритуалом і скріплюється козацькою незламною клятвою.

IV. Права і обов’язки учасників гри «ДЖУРА»

4.1. Учасник гри «ДЖУРА» має право:

вирішального голосу при розгляді будь-яких питань гри «ДЖУРА»; обирати і бути обраним до козацької старшини всіх рівнів гри;

брати участь в усіх заходах, що стосуються гри;

виносити на розгляд козацької громади будь-які питання гри «ДЖУРА»; критикувати будь-яку особу й будь-який орган козацького товариства гри; апелювати (звертатися з заявами, оскарженнями) до будь-якого вищого органу гри;

одержувати будь-яку інформацію про діяльність свого осе­редку та його окремих осіб, вимагати звіту і в разі потреби до строкового переобрання старшини; бути відзначеним за взірцеве виконання обов’язків, успіхи в навчанні та праці.

4.2. Учасник гри «ДЖУРА» зобов’язаний:

бути патріотом своєї Батьківщини, готувати себе до захисту вільної, соборної і демократичної України;

вважати військову службу святим обов’язком і справою честі українського козака; визнавати це Положення і дотримувати ся його вимог;

брати активну участь у роботі свого козацького осередку;

зразково навчатися, пройти певний курс підготовки з питань козацької науки;

невтомно працювати над всебічним вдосконаленням себе як людини і козака;

постійно бути зібраним і ініціативним, швидко і точно вико­нувати накази козацької старшини, мати охайний зовнішній вигляд, суворо дотримуватися дисципліни і правопорядку;

свято дотримуватися кодексу лицарської честі;

бути принциповим і вимогливим до себе та інших з питань збереження навколишнього природного середовища, брати активну участь в заходах щодо його збереження.

4.3. Молоді козаки допризовного віку згідно з чинним зако­нодавством в установленому порядку стають на військовий облік у військовому комісаріаті, а потім як козаки призиваються або за контрактом ідуть на військову службу до підрозділів Зброй­них сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони, Внутрішніх військ та інших силових структур України.

V. Кодекс лицарської честі козака

Люби свою Батьківщину, материнську мову, неньку Україну. Шануй віру і звичаї свого народу.

Май свою національну і людську гідність, будь готовим захи­щати слабших, турбуватися про молодших, зокрема дітей.

Виховуй шляхетне ставлення до дівчинки, жінки, матері, ба­бусі; оберігай їх людську честь і гідність.

Слухай накази отамана, поважай старших та поради настав­ників.

Будь вірним українській національній ідеї, принципам українсь­кої національної моралі і духовності.

Відстоюй повну свободу і незалежність особистості, народу де­ржави.

Кріпи свій характер і волю, будь терплячим і дисципліно­ваним.

Будь хоробрим і відважним, мужнім і невтомним.

Понад усе цінуй козацьку честь.

Будь лицарем до супротивника, зневажай жорстоких і лихих.

Будь ревним охоронником рідної природи.

Бережи традиції Українського козацтва, охороняй пам’ятки історії і культури свого народу.

Кодекс лицарської честі для козачат:

Шануй і маму і тата, завжди працюй завзято, Люби рідну країну, що зветься Україна. Турбуйся про молодших, жіноцтво поважай.

Будь сильним, справедливим, скромним і правдивим і рідну Батьківщину завжди захищай.

Кодекс лицарської звитяги для козачат:

За волю, за віру, за честь України Я буду невтомно стоять до загину, Нехай небезпека чатує навколо, Та друзів своїх я не зрад­жу ніколи, А недруги наші нехай пам’ятають — У чеснім бою козаки не втікають. Чи горе навколо, чи радість буяє, Козак доб­рим людям завжди помагає.

VI. Організаційна структура дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»

6.1. Основою організаційної структури дитячо-юнацької ко­зацької гри «ДЖУРА» є загін (рота, взвод) — первинний козаць­кий осередок за місцем навчання чи за місцем проживання або за інтересами.

6.2. Основною низовою організаційною одиницею козачат, джур козацьких та молодих козаків є десяток (рій), що скла­дається з 10–15 учасників гри і ділиться на застави по 3-5 осіб у кожній.

Десятки об’єднуються в загін (шкільний клас), загони коза­цької молоді одного віку (школярі-однокласники) входять до складу сотні, а сотні — до куреня козацької організації навчаль­ного закладу.

6.3. На чолі кожної структурної козацької одиниці стоїть виб­орна козацька старшина, бажано з козаків-старшокласників та до­рослих козаків-вихователів (наставників): у заставі — заставний; у десятці — отаман (десятник); у загоні — отаман, писар, обозний, осавул, хорунжий, скарбник — шафар; у сотні — отаман, писар, осавул, хорунжий; у курені — отаман, писар, обозний, осавул, хо­рунжий, бунчужний, скарбник, суддя, довбуш, товмач.

ОТАМАНздійснює загальне керівництво товариством дитя­чо-юнацької козацької гри «ДЖУРА».

ПИСАРведе канцелярію (діловодство) і разом з отаманом здійснює заходи статутної діяльності товариства. Це — заступ­ник отамана, розпорядник, адміністратор і координатор діяль­ності козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОБОЗНИЙ відає господарством та природозахисною діяльніс­тю козацького товариства, гри «ДЖУРА».

СКАРБНИК відає фінансами козацького товариства, гри «ДЖУРА».

ОСАВУЛвідає питаннями поведінки джур козацьких та мо­лодих козаків, організованого виконання заходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків з питань традиційних козацьких умінь та єди­ноборств.

ХОРУНЖИЙ — головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того відповідає за організацію за­ходів фізичного виховання козачат, джур козацьких і молодих козаків.

БУНЧУЖНИЙ завідує козацькими клейнодами— бунчука ми, пірначами тощо. Відповідає за організацію заходів культур­но-мистецької діяльності та виховної роботи козацького това­риства гри «ДЖУРА».

СУДДЯ очолює суд козацької честі. Цей суд розбирає спірні питання, проступки джур козацьких і молодих козаків, непра­вильні дії загонів та окремих представників юнацької козацької старшини, включаючи і отаманів. Суд честі незалежний ні від кого і керується лише принципами лицарського кодексу козаків та Положенням.

ДОВБУШ завідує військовими литаврами, барабаном, тру­бою, якими скликає товариство на Ради, збори. Довбушу підпо­рядкований ТРУБАЧ.

ТОВМАЧ — перекладач, знає іноземні мови.

ШАФАРпід час походів заготовляє провіант. Він — ключ­ник, економ, домоправитель.

6.4. Козацька старшина обирається терміном на один рік на звітно-виборних (Великих) Радах, в першій половині січня, як це було у запорозьких козаків (14 січня) в період Козацької Республіки, і здійснює керівництво товариством у період між радами. Рада є найвищим органом козацького самоврядування і скликається: курінна—на початку кожної навчальної чверті; сотенні і загонові — не рідше, як один раз на місяць.

Курінна старшина розробляє і узгоджує з керівництвом нав­чально-виховного закладу Регламент і Типовий план-графік діяльності куреня на рік.

6.5. Військово-спортивна патріотична гра «ДЖУРА» Українсь­кого козацтва працює під батьківською опікою дорослих коза­ків. Серед них є особи, які спеціально займаються виховною роботою серед джур козацьких та козачат. Вони називаються козаками-наставниками. їх призначає місцеве або районне то­вариство Українського козацтва, або їх запрошують до праці самі джури козацькі та молоді козаки.

6.6. Козаки — наставники і почесні козаки входять до складу старшини Куреня як радники, беруть участь у всіх видах його роботи, але мають лише дорадчий голос і не го­лосують. Вони мають право первинного вето, накладати по­передньо заборону на рішення Ради. Але якщо через деякий час Рада повторно ухвалить те ж саме рішення, воно набуває чинності.

6.7. Дитячо-юнацька козацька гра «ДЖУРА» має свою тради­ційну символіку: прапор, хоругву, бунчук, козацькі відзнаки та форму одягу встановленого зразка. Форма одягу членів органі­зації має бути повсякденною і святковою. Повсякденною може бути одяг для занять або похідна форма одягу військово-спортив­ного крою; святковою, парадно-історично-традиційною: кольо­рові чоботи, шаровари, пояс, вишита сорочка, жупан (свитка), шапка зі шликом.

6.8. Юні козаки носять такі відзнаки:

на правому рукаві (10 см від верху) нашивається прапор Украї­ни розміром 8.5 см;

на лівому рукаві (10 см від верху) нашивається крайова (об­ласна) емблема МОЛОДОГОКОЗАКА (форма і зміст визнача­ються в області) і нижче від неї на 3 см — відзнака козацької старшини:

ройової — жовта смужка 8.1см;

загонової — дві жовті смужки 8.1см;

сотенної — три жовті смужки 8.1см;

курінної — одна жовта смужка 8.2 см і одна — 8.1см.

На комірці носять 8-кутні зірочки діаметром 7–10 мм: козача та — одну, джури козацькі — дві, молоді козаки — три.

Форма звертання козаків між собою «Друже» (або «Подруго» у дівчат) і прибавляють ім’я.

VII. Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків

7.1. Вимоги до козачат, джур козацьких і молодих козаків — це той обсяг знань, умінь і навичок, яким вони повинні оволодіти протягом часу перебування в даній якості.

7.2. Вимоги до козачат: козачата — це будь-які хлопчик чи дівчинка, які досягли 6-річного віку, люблять родину, шанують старших і хочуть багато дізнатися про історію рідного краю, не­ньки України, бажають рости дужими, сміливими, вправними, мріють про щасливу долю свого народу, прагнуть зробити віль­ною та квітучою рідну Україну, а для цього :

повинні добре навчатися;

знати символіку своєї держави — прапор та герб України, вмі­ти шанувати їх;

знати гімн України та розуміти, чому називають себе україн­цями;

знати, хто такі українські козаки, де жили, чим займали­ся, що таке дитячо-юнацьке козацьке товариство, членом якого вони є;

знати, що таке козацький добрий вчинок;

знати кодекси лицарської честі та лицарської звитяги;

знати побут козаків, в чому саме можуть і повинні насліду­вати козаків діти; знати кілька козацьких пісень, елементи гопака;

знати, які сторінки з життя козаків пов’язані з місцевістю, де проживають діти: знати імена найвидатніших козаків і що з ними пов’язано в житті родини, населеного пункту, ре­гіону;

знати гасло козаків, звичай, обіцянку, пісню, привітання, хо­ругву, знак; і старатися бути корисним для козацького това­риства, допомагати батькам, старшим, кволим і знедоленим;

дбати про загартування, чистоту і здоров’я свого тіла, вихову­вати здоровий дух; знати дату свого народження, своїх бать­ків, близьких родичів, свій родовід;

вміти розповідати про Україну, про важливі історичні події на Україні та її славні імена.

7.3. Вимоги до джур козацьких:

Джури — друга, наступна ланка дитячої козацької військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА», а тому й вимоги до них більш глибокі, а завдання — серйозніші:

відмінно й добре навчатися, поглиблювати і розширювати об­сяг знань, здобутих на першій віковій ступені учасників коза­цької гри «ДЖУРА»;

знати і вміти детально розповідати про український прапор та герб, знати і вміти виконувати (співати) гімн України, пи­шатися тим, що ти українець і вміти довести, що козак — це гордість нації, свято берегти звання українського козака;

якомога більше отримувати знань з історії Запорозьких ко­заків, вміти зосередитися і розібратися, якими найкращими рисами козаків повинен оволодіти джура козацький, вміти самостійно підготуватися до походу, організувати до нього то­варишів;

оволодіти спортивною майстерністю козаків, виховувати в собі волю, загартовувати організм, готувати себе до серйозних вип­робовувань;

за рівнем 9 балів оволодіти вимогами умов розділу VI «Від ко­зацьких забав До олімпійських вершин» Програми.

7.4. Вимоги до молодих козаків:

Молоді козаки — це дорослі хлопці, старшокласники і ті, що вже закінчили навчальний заклад середньої освіти. Це — уже бувалі, вправні люди. Вони багато знають, багато вміють. Для молодих козаків захист своєї рідної України — це найголовні­ший зміст їхнього життя, для чого:

вони добре знають історію Запорозької Січі та життя і побут козацтва в ній; знають історію, побут, культуру і традиції Гетьманського козацтва України;

добре не тільки знають, але й виконують вимоги (закони) ли­царської честі та лицарської звитяги;

вміло орієнтуються в життєвій обстановці, володіють життє­вою ситуацією, готові стати вірними захисниками інтересів українського народу;

вони на 12 балів оволоділи вимогами розділу VI «Від козаць­ких забав — до олімпійських вершин» та розділу VII «Відмін­ним навчанням, підготовкою до захисту Батьківщини продов­жимо подвиг батьків» і склали Козацьку Присягу на вірність Україні.

VIII. Козацькому роду нема переводу...

Марш молодих козаків.

Сл. Л. Завіщаної, Муз. З. Науменка

Ми всі пам’ятаємо якого ми роду,

Козацьких далеких часів,

За працю, свободу за щастя народу,

Тобі, Україно, наш спів.

Приспів: Як квіти у гаю барвисті та пишні,

Ми всі — українська сім’я,

Ми будем творити, учитись,

Бо світить нам вільна зоря.

Бо прадіди наші свободу любили,

Вели у майбутнє синів,

І нам, їх нащадкам, вони заповіли,

Вкраїну любити як дім.

Приспів.

Хай сонце нам сяє ясне в високості,

І землю плекає святу,

«Козацькому роду нема переводу»,

Я в серці ту клятву ношу.

Приспів.

 

 

Молитви

1. Боже великий

Боже Великий, Творче всесвіту, На нашу рідну землю поглянь, Ми були вірні Твому завіту, Вислухай нині наших благань: Люд у кайданах, край у руїні. Навіть молитися ворог не дасть, Боже Великий, дай Україні Силу і славу, волю і власть.

2. Боже, вислухай благання Боже, вислухай благання, Ни­щить недоля наш край, В єдності сила народу, Боже, нам єдність подай. Боже, здійми з нас кайдани, Не дай загинути в ярмі, Волю зішли Україні, Щастя і долю їй дай.

IX. Організація гри «ДЖУРА»

9.1. Щорічно на початку навчального року на Раді загону (кла­су) вирішується питання про перехід школярів до наступного, ви­щого за віком ступеня дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»: козачат — до джур козацьких; джур козацьких — до молодих ко­заків, а першокласників в цей період приймають в козачата.

9.2. Старшина загону щотижневе проводить з козачатами, джурами козацькими і молодими козаками заняття і тренуван­ня, які сприяють закріпленню знань і навичок з початкової вій­ськової підготовки i фізичного вишколу, регулярно видає листів­ку «Молодий козак».

9.3. У класі ведеться щоденник козацького загону, облік вій­ськово-патріотичної та оборонно-масової роботи, що проводиться в загоні, відвідування козаками військово-спортивних занять за розкладом «Дня козака», виконання ними установлених норма­тивів, участь в операціях тощо. Щоденник веде писар загону.

9.4. Козаки, що обрані на козацькій учнівській Раді або при значені відповідною Радою козаків місцевого осередку Українсь­кого козацтва до складу-відповідно загонової, сотенної чи курін­ної старшини, організовують роботу кожний за своїм напрямком і за її виконання несуть особисту відповідальність перед радою, що їх обрала (призначила).

9.5. Старшина куреня організує не рідше одного разу в місяць навчання отаманів десяток, загонів та сотень, осавулів загонів та сотень, редакторів листівки «Молодий козак», розробляє кален­дарний план, надає допомогу і контролює проведення військово-спортивної роботи в загонах, оформляє стенди і екран «Молодий козак».

9.6. У кожному курені визначається єдиний день підготов­ки козачат, джур козацьких і молодих козаків — «День козака», що є днем оборонно-масової і спортивної роботи в навчальному закладі. У цей день кожного тижня за календарним планом штабу куреня в загонах проводяться заняття по розділах коза­цького вишколу, конкурси, огляди, естафети, змагання, вік­торини, олімпіади, фестивалі, операції за змістом Програми національно-духовного відродження та програми допризовної підготовки молоді.

У інші дні тижня в навчально-виховних закладах в позауроч­ний час і за місцем проживання за окремим розкладом прово­дяться навчання та тренування в гуртках і секціях традиційних козацьких і сучасних олімпійських видів фізичної культури, спорту, національних військових умінь, а також культури, гу­манітарних, математичних та природничих наук.

9.7. «День козака» визначається штабом куреня з урахуван­ням загального плану навчально-виховної роботи навчального закладу і затверджується наказом директора. «День козака» може проводитися по змінах і курсах залежно від кількості учнів і можливостей навчального закладу. Всі заходи «Дня козака» проводяться в позаурочний час.

9.8. У вихідні дні і в дні канікул загони проводять кінні, лиж ні, велосипедні, шлюпочні і піші походи, марші-кидки, тактичні ігри на місцевості, трудові десанти з обладнання-та ремонту вій­ськово-спортивних споруд, з допомоги немічним людям, з вико­нання природозахисних заходів тощо.

9.9. Обов’язкові заходи, що пропонуються для проведення про­тягом року в козацьких загонах, сотнях і в курені навчально-вихов­ного закладу та за місцем проживання: , Вересень. Ради козацьких загонів з питань щодо переходу школярів до наступного, вищого за віком ступеня дитячо-юнацької козацької гри «ДЖУРА»: коза­чат — до джур козацьких; джур козацьких — до молодих козаків.

Урочистий прийом першокласників в козачата. Структурно-організаційні заходи за місцем проживання.

Вересень–травень. «День козака». Навчання козацької стар­шини та щотижневе навчання членів козацько-молодіжних і підрозділів та гуртів і секцій військово-прикладних видів фі­зичної культури та спорту.

Вересень–серпень. Огляд — конкурс «Навчальній базі почат­кової військової підготовки та фізичного виховання — козаць­ку турботу». Операція «Турбота». Постійне проведення заходів всебічної допомоги людям похилого віку та немічним. Турбота про довкілля — відновлення (розчистка) джерел, струмків, ма­леньких річок, озер тощо.

Жовтень. Змагання «Козацьке завзяття» до дня покровительки Українського козацтва і Збройних сил України — Покрови Пре­чистої Богородиці та Дня Українського козацтва. Зміст: підтягу­вання, піднімання перевертанням та силою на перекладині; сплиг­нути боком та сплигнути ноги нарізно з кінців паралельних брусів; стрибки ноги нарізно через козла і через коня в довжину; лазіння на височину по-канату або жердині; біг на відстань до 1000 м; ме­тання гранити на відстань; спортивні ігри, показові виступи тощо.

Листопад — грудень. Операція «Дорогою героїв» до Дня Зброй­них Сил України. Огляди, вікторини, конкурси, походи по місцях бойової слави Українського народу.

Листопад і березень. Операція «Зелена хвиля». Проведення заходів з насадження дерев, кущів та іншого.

Січень–лютий. Великі Ради та вибори козацької старшини в загонах, сотнях та курені. Зимове таборування, змагання з зи­мових видів фізичної культури та спорту.

Березень. Операція «Захист». Проведення вікторин, трену­вань та змагань з цивільної оборони. Підготовка до «Дня цивіль­ної оборони» в навчальних закладах. Весняне таборування. По­ходи, змагання, вікторини, конкурси, операції.

Квітень. Операція «Снайпер». Обладнання стрілецьких тирів, місць для стрільби, змагання в стрільбі. «День цивільної оборо­ни» в навчальних закладах.

Травень (перша половина). Урок мужності «Відмінним нав­чанням, підготовкою до захисту Батьківщини продовжимо под­виг батьків».

Участь у вахті пам’яті патріотів України, що полягли в бойо­вих змаганнях за незалежність і волю України.

Травень (середина місяця). Операція «Дельфін». Обладнання, підготовка місць для плавання, навчання плаванню, змагання.

Травень (друга половина місяця). Фінал козацької військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» в навчальному закладі (за­гальноосвітній школі, ліцеї, училищі). Фінал може проводитися разом з військово-спортивним святом в кінці навчального року.

Червень–серпень. Літнє таборування. Військово-спортивні за­няття, конкурси, вікторини, змагання, походи в оборонно-спор­тивних оздоровчих таборах, таборах «Січі», загонів, сотень та ку­ренів Українського козацтва. Підсумки військово-патріотичної виховної роботи за рік.

9.10. Для методичного та педагогічного керівництва грою «ДЖУРА» в навчально-виховному закладі створюється Рада кон­сультантів із числа вчителів, викладачів, ветеранів війни, батьків, представників військкоматів, військових частин та військових інститутів, що шефствують над навчальними закладами, медич­них працівників, студентів вищих навчальних закладів. Головою ради є заступник директора з питань навчально-виховної роботи, а заступником голови ради і головним консультантом — військо­вий керівник (викладач початкової військової підготовки). Голова ради консультантів здійснює методичне і педагогічне керівництво грою «ДЖУРА» через отамана козацького куреня.

Директор навчального закладу здійснює організаційно-педа­гогічне керівництво козацькою військово-спортивною патріотич­ною грою «ДЖУРА», мобілізує класних керівників, весь педа­гогічний колектив на активну участь у військово-патріотичному вихованні козачат, джур козацьких і молодих козаків, надає конкретну допомогу раді консультантів, керівництву куреня з питань матеріального і організаційного забезпечення гри.

9.11. Отамани первинних, сільських, міських і районних товариств Українського козацтва проводять, за певним узгод­женням, заходи із забезпечення безпосередньої участі дійсних козаків в повному обсязі виховного процесу молодого поколін­ня в навчально-виховних закладах на традиційних засадах Ук­раїнського козацтва.

X. Прапор куреня, ритуали гри «ДЖУРА»

10.1. Козацький дитячо-юнацький курінь навчально-вихов­ного закладу має свій прапор.

10.2. У козацькій військово-спортивній патріотичній грі «ДЖУ­РА» виконуються такі ритуали:

урочистий прийом в козачата нових учасників гри;

винос прапора куреня під час проведення урочистих заходів в навчально-виховному закладі або в курені;

урочисте шикування козачат, джур козацьких, молодих ко­заків з нагоди державних і козацьких свят;

вшанування пам’ятних дат історії і видатних осіб України зі виставленням почесної варти біля пам’ятників, обелісків та меморіальних знаків;

оголошення перед строєм наказів по грі «ДЖУРА».

Вітання з козачатами, джурами козацькими і молодими коза­ками всіх учасників виховного прогресу на заняттях, фіналах, вій­ськово-спортивних святах, в повсякденних зустрічах та спілкуван­нях — «СЛАВА УКРАЇНІ!»; відповідь — «ГЕРОЯМ СЛАВА!».

XI. Керівництво грою «ДЖУРА»

11.1. Організаторами дитячо-юнацької військово-спортив­ної патріотичної гри «ДЖУРА» Українського козацтва є Міні-стерство освіти і науки України разом із зацікавленими у націо­нально-духовному та військово-патріотичному вихованні молоді міністерствами і відомствами України у відповідності до Концеп­

ції допризовної підготовки та військово-патріотичного виховання молоді.

11.2. На кожному адміністративному рівні керівництво про­цесом національно-духовного відродження і методичне керів­ництво військово-спортивною патріотичною грою «ДЖУРА» Українського козацтва здійснюють відповідні органи управлін­ня освітою і наукою з активною і узгодженою участю відповідних органів управління фізкультурою, спортом та туризмом, війсь­ковими резервами та їх медичним забезпеченням, Українським козацтвом та інших.

11.3. Для практичного керівництва військово-спортивною пат­ріотичною грою «ДЖУРА» та військово-патріотичним вихованням дійсних козаків Міністерством освіти і науки України за погоджен­ням з Генеральною канцелярією Українського козацтва визначає керівника і склад Головного штабу Всеукраїнської козацької війсь­ково-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» та програми «Козаць­ке завзяття». До складу штабу залучаються (за згодою) представни­ки міністерств і відомств зацікавлених в організації гри.

11.4. Головний Штаб гри «ДЖУРА» і програми «Козацьке завзяття» призначає Генерального секретаря, розробляє пропо­зиції і положення щодо створення і функцій відповідних штабів регіонального і місцевого рівнів, організації і проведення дитячо-юнацької ігри «ДЖУРА» та заходів програми «Козацьке завзят­тя» в районах, містах, областях та Всеукраїнського огляду якості підготовки захисників Батьківщини, військово-патріотичного виховання молоді; контролює повноту і якість проведення пропо­нованих заходів, аналізує стан військово-патріотичного вихован­ня молоді, розробляє заходи щодо його вдосконалення, пропонує необхідні зміни і доповнення до відповідних положень і програм.

11.5. Для керівництва грою «ДЖУРА» і проведенням заходів «Козацьке завзяття» на місцях утворюються штаби в органах уп­равління освітою і наукою обласних, районних і міських держав­них адміністрацій за активною участю товариств Українського козацтва. До складу штабів входять представники товариств Українського козацтва, освіти і науки, військових комісаріатів, військових частин, спортивних організацій, органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту, громад­ських організацій, преси, радіо, телебачення, а також генера­ли і офіцери запасу і у відставці, які беруть участь у військово-патріотичному вихованні молоді.

11.6. Місцеві штаби здійснюють організаційне і методичне керівництво грою «ДЖУРА», військово-патріотичним вихован­ням дійсних козаків, розробляють пропозиції щодо організа­ції гри і вишколу козаків, проводять навчання консультантів, курінних та сотенних отаманів; проводять огляди, операції, зма­гання, фінали; проводять підсумки, узагальнюють і пропагують кращий досвід роботи через пресу, радіо, телебачення, здійсню­ють контроль за ходом гри, вишколом дійсних козаків і виконан­ням наказів Головного штабу, вимог положень і програм.

XII. Фінали гри «ДЖУРА»

12.1.Проводяться в кожному навчально-виховному закладі щорічно в кінці навчального року за участю всіх загонів в пов­ному складі; районні, міські, обласні (крайові) — за рішенням відповідних штабів, але не рідше одного разу в три роки, в строк до 10 липня.

12.2. Для участі в районному, міському, обласному (крайово­му) і Всеукраїнському фіналах допускаються рої в складі оди­надцяти учнів одного класу або групи навчального закладу.

12.3. Учасники Всеукраїнського фіналу діляться на дві групи за віком: першу — молодшу групу складають джури козацькі ві­ком до 15 років; другу — старшу групу складають молоді козаки віком до 18 років.

12.4. Козацькі дитячо-юнацькі рої навчальних закладів, де фінали ігри «ДЖУРА» не проводились, до участі в районних (міських) фінальних змаганнях не допускаються.

12.5. Всеукраїнські фінали проводяться один раз в три роки. Учасників фіналу визначає Головний штаб гри, враховуючи стан оборонно-масової та спортивної роботи в області (Крайовому ота­манстві Українського козацтва), а також обсяг та якість вико­нання програми гри «ДЖУРА», участь куренів в районних та обласних (крайових) фіналах.

12.6. У програму фіналів включаються: зустрічі з ветеранами визвольних змагань України за свою незалежність, військово-службовцями Збройних сил, Прикордонних військ, Цивільної оборони та Внутрішніх військ України; олімпіада з історії та статутів Збройних сил України; конкурси на кращу пісню, бой­овий листок, кінофільм про гру «ДЖУРА»; конкурс технічної творчості; огляд якості (рівня) початкової військової підготов­ки: з вогневої підготовки — знання матеріальної частини зброї, виконання нормативів та стрільба; стройового вишколу — осо­биста підготовка та дії в складі рою; тактичної підготовки — гра на-місцевості, виконання нормативів щодо дій на «полі бою»; фізичної підготовки — крос, плавання, метання гранати, лазін­ня по канату або жердині, згинання і розгинання рук в упорі (дівчата), опорний стрибок через коня в довжину; медичної під­готовки — нормативи з питань надання першої медичної допо­моги; цивільної оборони — виконання нормативів щодо роботи зі спеціальними приладами та користування індивідуальними засобами захисту; комбіновані військово-спортивні естафети.

12.7. У процесі підготовки і проведення фіналів військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» отамани організацій (то­вариств) Українського козацтва всіх рівнів, діючи разом з орга­нами виконавчої влади на місцях згідно з Дорученням і Указами Президента України з питань відновлення та розвитку Українсь­кого козацтва, беруть активну участь і надають необхідну допо­могу керівному складу навчально-виховних закладів і штабам військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» та програми вишколу козаків «Козацьке завзяття».

ХІП. Підсумки гри та заохочення

13.1. У кінці кожного навчального року підводяться підсумки якості вишколу Захисників Батьківщини за програмою допри­зовної підготовки юнаків, військово-спортивної патріотичної гри «ДЖУРА» і виконання програми вишколу козаків «Козацьке за­взяття».

13.2.1У загонах визначаються кращі за вишколом козаки і рої, в куренях — кращі загони і сотні, враховуючи кількість і якість виконаної протягом навчального року роботи: масовість і регуляр­ність «Дня козака», військово-спортивні змагання, конкурси, опе­рації, якість навчання за програмами початкової військової підго­товки та фізичного виховання, участь в походах по місцях бойової слави Українського народу, участь у пошуковій роботі та туристич­них походах, а також шефську роботу з козачатами, якість стінних газет, бойових листків, аматорських фільмів та фотогазет.

13.3. Канцелярія куреня узагальнює роботу, що проведена в загонах і до 15 травня, надсилає підсумковий звіт в районний (міський) штаб гри.

13.4. Районний (міський) штаб козацької військово-спортив­ної патріотичної гри «ДЖУРА» та програми вишколу козаків «Козацьке завзяття» інформує обласний (крайовий) штаб до 1-го червня. Обласний (крайовий) штаб підсумковий звіт з додатком звітів трьох кращих куренів подає в Головний штаб козацької військово-спортивної гри «ДЖУРА» та програми вишколу коза­ків «Козацьке завзяття» щорічно до 15 червня.

13.5. У донесеннях кращих куренів показувати: кількість мо­лодших загонів (класів) гри джур козацьких віком 11–14 років та старших загонів (класів) гри молодих козаків віком 15–18 років; кількість учасників гри, окремо джур козацьких і моло­дих козаків, із них брали участь в районному та обласному фі­налах, навчаються в гуртках військово-прикладних та військо во-технічних видів спорту (указати які), в спортивних секціях, у військово-патріотичних об’єднаннях, поступили в військові інститути в минулому році, мають рівень підготовки 9–12 балів з фізичного виховання, закінчили навчальний рік за програмою початкової військової підготовки на рівні 9–12 балів, хто працює консультантами та наставниками молоді.

13.6. Звіти підписують отаман куреня, писар куреня, голо­вний консультант, заступник директора з виховної роботи та ди­ректор навчально-виховного закладу.

13.7. У рік проведення Всеукраїнського фіналу гри в Голо­вний штаб до 10 липня додатково подається список трьох кра­щих козацьких відділень з зазначенням вікової групи, які пока­зали кращі результати на обласному фіналі.

Крім того, штаби гри протягом року надсилають по інстанції до вищого штабу звіти (інформацію) щодо проведення змагань, операцій, конкурсів тощо.

13.8. Порядок заохочення учасників фінальних ігор кожний раз визначається і окремим розділом включається в план фіналу відповідним штабом (Головним, обласним, районним), яким ор­ганізується і проводиться фінальна гра.

Документи

1. Указ Президента України від 4 січня 1995 року №14/95 «Про відродження історико-культурних та господарських тра­дицій Українського козацтва».

2. Указ Президента України від 7 серпня 1999 року №966/99 «Про День Українського козацтва».

3. Указ Президента України від 6 жовтня 1999 року №1283/99 «Про Координаційну раду з питань розвитку Українського ко­зацтва».

4. Указ Президента України від 22 грудня 1999 року №1610/99 «Про Положення про Координаційну раду з питань розвитку Ук­раїнського козацтва».

5. Доручення Президента України від 10 жовтня 2000 року №1-14/1263 щодо поглиблення процесів відродження та розвит­ку історичних, патріотичних, господарських та культурних тра­дицій Українського козацтва, організації взаємодії та координа­ції діяльності органів державної влади і козацьких товариств.

6. Указ Президента України від 15 листопада 2001року № 1092/2001«Про Національну програму відродження та роз­витку Українського козацтва на 2002–2005 роки».