Використання ігрових методів на уроках суспільних предметів
Назва проекту: Використання ігрових методів на уроках суспільних предметів
Девіз проекту: „Віримо в талант і творчі сили кожного вихованця”
Мета проекту: Спрямування роботи викладачів на розумовий розвиток учнів, формування їх творчих здібностей, здатності знаходити шляхи для розв’язання поставлених завдань у своїй майбутній діяльності. Відновити інтерес до засвоєння нових знань.
Завдання проекту:
- розвинути індивідуальні творчі здібності учнів;
- допомогти кожному учневі пізнати себе, виявити в собі нестандартне, креативне мислення;
- сформувати в учня думку про себе, як про особистість, яка вміє самостійно мислити та реалізовувати свої вміння на практиці.
Очікувані результати: Реалізація даного проекту забезпечить перехід до нового типу гуманістично-інноваційної освіти, що сприятиме об’єднанню зусиль викладача і учнів у здобутті знань шляхом впровадження ігрових методів навчання. Завдяки впровадженню проекту в учнів підвищиться інтерес до вивчення загальноосвітніх предметів, зросте їх самостійність, творча активність як на уроках, так і у дорослому житті.
Зміст інновації
Важливим освітнім завданням сучасного педагога є спрямування роботи на розумовий розвиток учнів, що забезпечуватиме формування їх творчих здібностей, здатність і уміння знаходити нові шляхи для розв’язання практичних завдань, творчо застосовувати набуті знання у своїй майбутній діяльності.
Уміння співробітничати – одна з найбільш необхідних умов для організації та проведення будь-якого уроку. Розвинути це вміння допоможе використання різного виду ігор та ігрових моментів на уроках.
На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, урок з використанням ігрових моментів найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків – сприйняття нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення – але у ігрових формах. Саме такі уроки містять у собі елементи таких технологій, які при згрупуванні їх у певну систему, можуть стати дійсно інноваційними.
У проекті зосереджено увагу на розгляді деяких важливих, з нашого погляду, ігрових методів, що відрізняють звичайний урок від традиційного:
- наявність ігрових моделей об’єкта, процесу або діяльності;
- активізація мислення й поведінки учня;
- високий ступінь задіяності у навчальному процесі;
- обов’язковість взаємодії учнів між собою та викладачем, програмовим матеріалом;
- посилення емоційності і творчий характер заняття;
- самостійність у прийнятті рішення;
- бажання набути уміння та навички за відносно короткий термін.
Активні методи навчання поділяються на неімітіційні, які реалізуються на традиційних видах занять, та імітаційні, використання яких, як правило, пов’язане із застосуванням навчальних ігор. Імітація (наслідування, відображення) – це моделювання діяльності, розігрування ситуації.
Отже, ігровий метод – це спосіб взаємодії викладача та учнів, зумовлений грою, що веде до реалізації дидактичних завдань і мети навчання.
Ігрові методи багатопланові і кожен з них в той чи інший спосіб сприяє виробленню певної навички, а тому виникає необхідність систематизувати їх для більш диференційованого використання у навчальному процесі.
Ігри – вправи
Досить часто у своїй повсякденній роботі я використовую ігри – вправи, включаючи їх у зміст багатьох уроків історії. Особливість їх використання полягає в тому, що вони не потребують тривалої підготовки і займають значно менше часу в межах урочного навчання. Як правило, це можуть бути вікторини, ребуси, кросворди, лото, графічні диктанти, естафети та інше.
Ігри-вправи позитивно впливають на посилення інтересу до теми, що вивчається, дають можливість виділити з усього фактичного матеріалу найбільш важливі явища і факти.
Аналіз роботи з такими вправами показує, що використання такого методу сприяє закріпленню знань учнів, перевірці їх якості, набуттю навичок.
Вправа-гра «Коло думок».
Викладач креслить посередині дошки коло, у центрі якого записує завдання: правопорушення, типові для неповнолітніх. Учні, кожен окремо на своєму аркуші, за 1хв записують свій варіант відповіді, підходять один за одним до дошки і клейкою смужкою прикріпляють аркуші по колу. При цьому слід дотримуватись такого правила: якщо точка зору учня уже викладена кимсь раніше, то одинакові варіанти відповідей кріпляться стосом — один на одного. Вправа пожвавлює атмосферу в класі, сприяє взаємозбагаченню знань учнів із цього питання
Гра "Пошук”
Викладач призначає 2 – 3 асистентів для проведення гри. Кожен гравець повинен на чистому аркуші паперу написати своє прізвище, а потім зазначити події і дати, які вивчили у загальній темі: «Україна у Другій світовій війні». Асистенти слідкують за тим, щоб не було списування та підказок, а на прикінці гри збирають аркуші та визначають, хто найбільше написав дат та подій. Після цього асистенти визначають переможців. За кількістю правильних відповідей виставляють бали.
Гра "Естафета”
Змагання починають учні, які сидять на останній парті – саме їм викладач дає чистий аркуш паперу. Учасники гри пишуть на аркуші своє прізвище і будь-яку дату, пов’язану з визначеною темою і передають своєму товаришеві попереду. Гра проводиться як на швидкість, так і на правильність відповідей. Якщо учень не пригадав жодної дати він передає аркуш далі.
Викладач визначає команду - переможницю та тих учнів, які не дали жодної правильної відповіді. Головне – не підштовхувати, не викрикувати, не втручатися до роботи іншої людини, інакше ведучий повинен буде зупинити естафету, бо, попередня домовленість порушена. "Естафета”- колективна розминка, де у кожного є свої обов’язки, які виконуються вчасно. Оце "вчасно” і є основною складністю. Терпляче ставлення одне до одного у такому простому завданні виявляється зовсім не простою справою для учасників.
"Естафета” освоюється учнями з інтересом, але не легко.І це свідчить про те, що вона точно потрапляє до зони соціальних та організаційних труднощів учнів, а отже, використання такого прийому сприяє загальному розвитку учнів.
Гра "Перестрілка”
Грають дві команди або учні попарно за певною схемою:
- дата – подія;
- назва – визначення;
- ім’я – хто він.
Учасників можна заздалегідь підготувати до гри. Потрібно сказати, щоб вони підготували: питання, дати, події, назви, визначення, імена та хто вони. Питання задаються почерзі. Викладач слідкує за грою, занотовує собі, хто скільки дав правильних відповідей, а хто помилився. Визначаються переможці та ті, хто не дав жодної правильної відповіді.
Гра "Так – не так”
Учням роздаються картки , які містять правильні й неправильні відповіді з певного предмета. Серед карток одна містить правильно сформульоване твердження, а друга –неправильне. Наприклад, "Голокост – це масове знищення євреїв в роки ІІ-ї світової війни” – правильне формулювання, а неправильне формулювання до цієї картки може бути таким: " Голокост – це масове знищення українців в роки ІІ-ї світової війни ”
Учні розглядають картки. Пропонується спочатку назвати картки з неправильною відповіддю, дається пояснення, потім знаходиться учень-відповідач правильної відповіді. Можна ускладнити це завдання, запропонувавши мікрогрупам самим скласти картки двох видів, потім їх зібрати, перемішати й роздати мікрогрупам для аналізу. Залучення учнів до створення карток та їх обговорення допоможе більш осмислено засвоїти навчальний матеріал.
Гра "Продовж вислів”
- Продовжіть фразу відомої людини:
1. Б.Дізраел: «Англія не має суперників у двох речах – у спорті і в…» (політиці).
2. Сенека: «Не було іще генія без деякої долі…»(безумства).
3. Г. Гейне: « Кожний має право бути…» (дурнем).
4. В. Шекспір: «… - це зброя жінки» (сльози).
5. Дж. Рей: «У хорошого хірурга повинно бути око орла, серце лева, а руки …»(жінки).
Б. Крутчер: « Одну правду про себе говорить лише…» (попугай).
Гра "Волейбол” з теми «Українська революція»
Цією грою викладач перевіряє знання учнями дат історичних подій. Один з учнів називає дату, звертаючись до іншого учня (у волейболі - подача). Той відповідає і в свою чергу говорить наступну дату, звертаючись до іншого учня. І так далі. Викладач записує правильні відповіді, і пояснює, наскільки точними були дати. За підведеними підсумками викладач виставляє оцінки учням.
3-4 березня 1917р. – створення УЦР.
10 червня 1917р. – І-й Універсал УЦР.
7 листопада 1917р. – ІІІ-й Універсал УЦР,
4-6 грудня 1917р. – Всеукраїнський з’їзд Рад у Києві.
8-10 грудня 1917р. – встановлення радянської влади у Харкові.
5 січня 1918р. – початок наступу радянських військ на Київ.
9 січня 1918р. – Четвертий Універсал УЦР. Проголошення УНР.
16 січня 1918р. – бій під Крутами.
15 червня 1917р. – утворення Генерального Секретаріату Центральної Ради.
6-8 квітня 1917р. – проходив Український Національний конгрес.
Метод «уявного мікрофона». Вправа «Я маю намір у майбутньому:»
а) створити сім'ю, тому що...;
б) залишитися незаміжньою (неодруженим), тому що...
Викладач проводить вправу методом «уявного мікрофона»: учні передають один одному почергово мікрофон, при цьому висловлюється лише той, у кого в руках мікрофон.
Робота в парах. Рольова гра "Інтерв'ю з політичним діячем"
Група поділяється на пари (по партах). Один з учнів виконує роль кореспондента, інший – політичного діяча М. Грушевського.
Представники творчої групи "кореспондентів" ставлять запитання з біографії та політичного шляху М. Грушевського, учні, які виконують роль самого політика, відповідають.
Орієнтовні запитання:
- Назвіть, будь ласка, своє прізвище, ім'я та по батькові.
- А чи можна дізнатися про ваше походження?
- Де ви здобули освіту?